Василь Пасочник

"Утримання" рецесії і бюджетне нетримання

стаття із "Дзеркала тижня"

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна» №46, 6.12.2013

Політична криза в Україні, яку спровокувало непідписання Угоди про асоціацію з ЄС, і події на Євромайдані не можуть не вплинути на економіку. Через нарощування негативних очікувань формується дюжина ризиків — скорочення виробництва, падіння інвестицій, споживання, дестабілізація фінансової системи та ін. Це може стримати очікуване пожвавлення економіки у 2014 р. або й продовжити рецесію. А отже, і збільшити дисбаланси в бюджетній сфері.

Перед Вільнюським самітом В.Янукович в інтерв'ю кільком українським телеканалам нарешті визнав, що при бюджетному плануванні на 2013 р. (цитуємо) "ми трохи прорахувалися" ("трохи" — це десятки мільярдів гривень завищеного орієнтиру за доходами. — В.П.). Як це роблять і представники уряду, гарант уже традиційно все списав насамперед на "проблемні питання з товарообігом з Росією". Начебто немає інших факторів: поганого інвестклімату, нерозвиненості внутрішнього ринку для збуту вітчизняної продукції тощо. Не кажучи вже про те, що гострі торговельні випади нашого східного сусіда почалися влітку поточного року, а не 2012-го, коли й стартувала рецесія в Україні.

Також резидент Банкової висловив тоді надію, що за підсумками 2013-го економіка подолає спад, враховуючи жовтневе зростання на 6,2% до вересня. "Листопад за динамікою не гірший, ніж жовтень, а швидше за все, буде кращим… Є надія, що й грудень буде не гіршим. Вийдемо по нулях, а швидше за все, буде невелике зростання", — зазначав В.Янукович. За кілька днів до цього прем'єр М.Азаров розповідав, що за десять місяців зниження ВВП уповільнилося до 0,6% (у першому кварталі був мінус 1,1%, у другому — мінус 1,3%, у третьому — мінус 1,5% при запланованих Кабміном 3,4% зростання).

При цьому експерти звертають увагу, що жовтневе пожвавлення економіки було викликане насамперед відкладеним збиранням урожаю через несприятливі погодні умови у вересні. Під кінець року є надії на передсвяткове зростання активності споживачів, але політична нестабільність і фінансова волатильність можуть нівелювати цей фактор.

Хоча певне пожвавлення в промисловості все-таки можуть забезпечити хіміки, ціни на продукцію яких почали у світі поступово зростати, а також металурги — з цієї ж причини (галузеве об'єднання "Металургпром" повідомляло, що в грудні метпідприємства збільшать на 7% виплавку сталі порівняно з листопадом). Щоправда, ложка дьогтю тут — антидемпінгове розслідування, розпочате проти української арматури в Митному союзі.

За прогнозом керівника аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександра Вальчишена, у четвертому кварталі ВВП зросте на 2%.

А от керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що показник буде в районі нуля. За результатами року він очікує скорочення ВВП на рівні близько 0,8%."На реальному секторі поточні (політичні. — Ред.) процеси позначаться через деякий час. За великим рахунком, країна й економіка продовжують функціонувати в порівняно нормальному режимі. Але якщо протистояння затягнеться, може бути негативний ефект як на банківську систему, так і на внутрішнє споживання, що позначиться і на ВВП", — пояснює експерт.

Це не може не вплинути на наповнення бюджетів усіх рівнів. "Ключову роль тут відіграють очікування. Наприклад, через імовірну відмову роботодавців виплачувати наприкінці року 
13-ту зарплату у світлі нинішньої нестабільності держава може недоодержати кошти по ПДФО, через скорочення споживання — по ПДВ і т.ін.", — коментує директор департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку Артем Рудик.

Листопад: 
виправдання і надії

За даними Держказначейства, за січень—листопад доходи держбюджету порівняно з цим самим періодом 2012 р. зросли на 1,04%, до 308,7 млрд грн, за загальним фондом — 266,4 млрд грн., або плюс 2,8%. Із суто бюджетного погляду цей результат, можливо, не такий поганий, якщо враховувати скорочення економіки, однак він не дотягує до "космічного" зростання майже на 7 і 12%, які закладені в діючому держкошторисі.

Водночас спостерігається тенденція уповільнення зростання доходів держбюджету (за десять місяців було +1,9%, за дев'ять місяців — +1,8%, щоправда, за вісім місяців було –1,4%). Ще сутужніше довелося б держфінансам, якби не вже "хронічно" значні відрахування НБУ за статтею перевищення його доходів над витратами, які за 11 місяців становили 27,3 млрд грн проти 16,6 млрд за цей самий період 2012 р. (інформація екс-міністра фінансів, нардепа Віктора Пинзеника; Мінфін офіційно статистики ще не оприлюднив). Виходить, що в листопаді ЦБ влив у держбюджет 3,5 млрд грн (11,6% усіх доходів за місяць). Що, правда, трохи менше, ніж було в жовтні — 4,05 млрд грн (14,5% доходів).

До певної міри життєствердними виглядають доходи спецфонду в листопаді на рівні 5 млрд грн, що на 1,5 млрд більше, ніж у листопаді-2012, і на 1,8 млрд, ніж у попередньому місяці. Проте А.Рудик не виключає, що причиною такої динаміки стали "адмінплатежі" бюджетних установ (за надання адмінпослуг тощо). Крім того, можливо, певну роль відіграли й акцизи від нафтопродуктів (враховуючи активізацію роботи деяких вітчизняних НПЗ).

Як визнавав М.Азаров, за 11 місяців держскарбниця недоодержала 34 млрд грн, передбачених розписом на цей період. При цьому до держбюджету за податком на прибуток надійшло на 3 млрд грн менше і на 13 млрд грн менше від оподаткування експорту-імпорту (як пояснював прем'єр, через "погіршення стану європейської та світової економіки").

Дивуватися, зокрема, "прибутковим" результатам не доводиться. Недоотримані суми могли бути і більшими, оскільки фінансовий результат підприємств до оподаткування за січень—вересень 2013-го впав на 57% (до 22,844 млрд грн). Від ще більшого скорочення утримують авансові платежі за податком на прибуток, офіційно запроваджені торік.

Це й визначило не надто вдалі показники листопада. Незважаючи на квартальну сплату податку на прибуток, порівняно з жовтнем доходи загального фонду зросли лише на 0,6 млрд грн. Порівняно ж із листопадом-2012 надходження до загального фонду зменшилися на 3,6 млрд.

Щодо оподаткування зовнішньоекономічних операцій можна згадати, що за десять місяців імпорт товарів скоротився на 7,1% (не тільки за рахунок газу, який звільнено від сплати ПДВ, а й продукції машинобудування, металургії тощо), експорт — на 9%.

Хоча в прем'єрському посланні про "погіршення стану європейської та світової економіки" є нюанси. Така аргументація здається дещо суперечливою і навіть неточною, якщо врахувати певне пожвавлення в третьому кварталі економік країн — членів ЄС (+0,1% до попереднього кварталу), Китаю (+7,8%, максимальне квартальне зростання ВВП 2013-го), США (+2,8 % до попереднього кварталу в перерахуванні на річні темпи).

Інша справа, що вітчизняна продукція втрачає конкурентоспроможність на міжнародних ринках. У тому числі через курсову складову (зміцнення реального ефективного обмінного курсу на тлі ослаблення валют найбільших торговельних партнерів). І хоч би як кривили душею представники влади і споріднених з нею експортних бізнесів, нинішнє підвищення волатильності гривні певною мірою їм на руку (якщо, звичайно, не враховувати збільшення видатків на обслуговування боргів і сплату критичного імпорту, насамперед газу). Тим більше що зараз у курсових коливаннях більш ніж зручно звинуватити "політичну нестабільність".

Грудень: як розпетляти?

Щоб виконати запланований орієнтир за доходами загального фонду держбюджету, у грудні до нього має надійти 57,5 млрд грн, що майже в півтора разу більше, ніж торік за цей самий період, і вдвічі більше, ніж у листопаді-2013. Як образно висловлювався В.Пинзеник, зробити це можна буде лише в тому разі, якщо "2013-й продовжити до середини лютого 2014-го".

"За нашими оцінками, дохід центрального бюджету за підсумками року становитиме близько 340 млрд грн (якщо НБУ не почне друкувати додатковий дохід бюджету). Недовиконання за дохідною частиною становитиме близько 30 млрд грн", — прогнозує О.Паращій.

Як діятиме Кабмін? Дедалі активніше використовується тактика недофінансування видатків. Наприклад, наприкінці листопада уряд прийняв постанову про перенесення на період з 1 вересня по 1 грудня 2014 р. погашення векселів "Укравтодору", виданих під відновлення інфраструктури в областях, які постраждали від стихійного лиха 2008 р. Також перенесено розрахунки з суб'єктами господарювання за товари, роботи і послуги, надані при підготовці до Євро-2012. Нагадаємо, спочатку строки погашення векселів передбачалися не раніше 1 вересня і не пізніше 1 грудня 2012-го, згодом були перенесені на 1 вересня — 1 грудня 2013-го. Номінальна вартість векселів становить 999,85 млн грн.

Хочеш не хочеш, а починаєш вірити в конспірологічні теорії, що Кабмін навмисне неадекватно роздмухує видатки держбюджету, щоб наприкінці року більше виділяти "угідним". Днями М.Азаров заявив, що в західних регіонах через страйк місцевої влади гроші можуть, мовляв, не дійти до одержувачів. Хоча за фактом вони й зараз не доходять через заморожування коштів місцевих органів влади Держказначейством. Знову ж зручно під шумок усе списати на політичну кризу… До речі, на 1 грудня 
2013 р. залишок на єдиному казначейському рахунку був 1,197 млрд грн — найменша сума для грудня з 2003-го (на 1 грудня 2012 р. — 8,8 млрд грн), щоправда, ця сума майже втричі більша, ніж на початок листопада.

Не виключено, що, аби звести кінці з кінцями, уряд може спробувати застосувати такий важіль (неодноразово апробований у бюджетній історії України), як зменшення відшкодування ПДВ. Тут запас міцності є. За підсумками 11 місяців, повернення податку зросло на 7,4 млрд грн, або на 16,9%, порівняно з цим самим періодом 2012-го — до 51,3 млрд грн (з них "автоматом" — 
21,8 млрд грн; щомісяця досить стабільно — близько 2 млрд). До речі, це зростання спостерігається, незважаючи на економічну і бюджетну ситуацію. Хоча принаймні частково це можна пояснити скороченням кількарічних старих боргів, поспіхом перед усе ще можливим випуском казначейських векселів тощо.

Однак закрутити ПДВ-вентиль буде непросто не лише з погляду здорового глузду (враховуючи і так складний фінансовий стан підприємств). Це неминуче викличе опір бізнесу, у тому числі того, до якого керівництво держави особливо "чуйно" прислухається. Нещодавно об'єднання металургів зазначало певну стабілізацію повернення ПДВ, хоча й давало зрозуміти, що потенціал "поліпшення" явно не вичерпаний.

Існує висока ймовірність того, що за підсумками грудня і року дефіцит держбюджету перевищить визначені законом 50,5 млрд грн. За даними Мінфіну, за десять місяців він уже становив 40,8 млрд грн. Тому особливого значення набувають позики і підтримка НБУ.

Як повідомляло Держказначейство, на 1 грудня 2013 р. до держбюджету від запозичень надійшло 117,3 млрд грн, у т.ч. за внутрішніми — 93,3 млрд грн, за зовнішніми — 23,9 млрд. Тобто Мінфін уже вийшов за орієнтир внутрішніх позик, який прописано в держкошторисі (92,9 млрд грн), але недобрав за зовнішніми (42,7 млрд грн).

Враховуючи зростання дохідності суверенних євробондів (за короткими паперами з погашенням у 2014 р. — під 20%), Кабмін, швидше за все, до кінця року на зовнішній ринок запозичень вийти вже не зможе, тому сконцентрується на внутрішньому ринку. До слова, уряд ще має запас лімітів позик у вигляді сум, недоотриманих від приватизації. При встановленій у законі про бюджет планці в 10,9 млрд грн за десять місяців до держскарбниці надійшло лише 979,3 млн грн (інформація Мінфіну).

У борговому контексті не можна не звернути уваги на динамічне збільшення портфеля ОВДП нерезидентів (фактично вдвічі, до 8,8 млрд грн на 4 грудня ц.р.), яке почалося з 21 листопада. Саме тоді, нагадаємо, уряд оприлюднив рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це, власне, і пояснює "випадковий" збіг, що основними покупцями держоблігацій серед нерезидентів зараз виступають саме російські структури. Таке от "ми — вам, а ви — нам".

На цьому політекономічному тлі для багатьох дивною здасться інформація Bloomberg, що протягом вересня—листопада фонди американської Franklin Templeton докупили на зовнішньому ринку єврооблігації України на 1,4 млрд дол., збільшивши портфель до 
6 млрд дол. Скуповування паперів проводилося в т.ч. на тлі їх масового розпродажу, що розпочався після призупинення Україною евроінтеграційного процесу.

Таким чином, стара інтрига тільки посилилася (при тому, що рейтингові агентства погрожують знову знизити оцінки України, про це заявляли S&P і Fitch). Можливо, американці справді знають те, про що не поінформовані інші інвестори? Або мають особливі домовленості з урядом підтримувати котирування? А можливо, насправді діють в інтересах вітчизняних інвесторів, близьких до влади, які впевнені, що за будь-якої економічної погоди держава з ними розплатиться?

Невідомість-2014

Продовжує зберігатися й інтрига щодо проекту держбюджету-2014. Лідер фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов заявив, що В.Янукович "поставив завдання, щоб до 17 грудня був готовий держбюджет". Разом з тим спікер Володимир Рибак зазначав, що держкошторис можуть так і не прийняти до кінця року. "Не виключаю, що доведеться перший місяць 2014-го фінансувати за першим місяцем 2013 р.", — констатував спікер ВР.

Хоч як парадоксально, це можливо. Але А.Рудик вважає, що прийняття держбюджету-2014 уже наступного року — це не такий поганий сценарій з того погляду, що в такому разі підвищиться шанс на його реалістичність і більш адекватне урахування макроекономічних перспектив. І принаймні це означає, що в головному фінансовому кошторисі країни вже з перших місяців наступного, передвиборного, року політики не почнуть шалених перегонів — без урахування економічних реалій — підвищення соцвиплат та інших форм "засівань" перед виборцями.

Про скасування події: круглий стіл не буде проводитися 03 грудня 2013 року

 Про скасування події:

Круглий стіл «Незалежний громадський

моніторинг Бюджету Львівщини 2013:

 проблеми та перспективи»

не буде проводитися 03 грудня 2013 року

Повідомляємо Вас, що у зв’язку із ситуацією яка склалася в Україні (масові мирні демонстрації та оголошення стайку у м. Львові та в інших містах України)  ми переносимо запланований круглий стіл на тему: «Незалежний громадський моніторинг Бюджету Львівщини 2013: проблеми та перспективи», який мав відбутися 03 грудня 2013 у м. Львові за адресою пр. Шевченка 9,  в рамках проекту «Громадський моніторинг місцевих бюджетів Львівської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» на невизначений термін до стабілізації політичної ситуації.

Досягнення мети заходу, а саме здійснення широкого громадського та експертного обговорення актуальних проблем формування, виконання та звітування у сфері бюджетного процесу міст Львівщини, є можливим  тільки за активної участі представників державних структур, експертного середовища та громадських активістів.

         Інформація про терміни проведення даного заходу буде повідомлена додатково.

Планування місцевих бюджетів: паралельна реальність. Стаття в «Дзеркало тижня. Україна» №45- 6 грудня 2013

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна» №45- 6 грудня 2013
Тетяна Дерун 

Планування місцевих бюджетів: паралельна реальність

• Планування місцевих бюджетів: паралельна реальність «Дзеркало тижня. Україна» №45, Вчора

Причиною погіршення бюджетної забезпеченості територіальних громад в останні роки більшість експертів називає відсутність коштів у державній скарбниці та уповільнення темпів економічного розвитку країни. Але чомусь майже ніхто не звертає уваги на якість бюджетного планування. Водночас саме поглиблення фактичних дисбалансів між запланованими доходами та доведеними для виконання видатками призводить до формування такого колосального дефіциту місцевих бюджетів.

Схематично проблеми бюджетного планування в Україні можна розподілити на такі групи: 1) відсутність прозорості бюджетного процесу; 2) низький рівень виконавчої дисципліни та низька якість нормативно-правової бази; 3) недосконалі механізми розрахунку дохідної бази бюджетів всіх рівнів; 4) неадекватні інструменти планування видатків.

Що стосується першої групи проблем, то яскравим прикладом може слугувати цьогорічна епопея з поданням проекту держбюджету на наступний рік до парламенту. Аналогічна ситуація була й торік, коли держбюджет приймали в авральному режимі без урахування думки навіть народних депутатів (на ознайомлення з текстом і подання своїх пропозицій в них було лише три дні).

На відміну від країн ЄС, у нас працює принцип формування бюджету згори, а не знизу. Це означає, що органам місцевого самоврядування доводяться напрацьовані в закритому режимі показники, на які муніципалітети в більшості випадків не можуть впливати. Деякі експерти припускають, що спочатку ресурс ділиться з урахуванням потреб головних розпорядників на центральному рівні, а з того, що залишилося, формуються показники для місцевого рівня. Реальна потреба муніципалітетів у коштах, обрахована на підставі галузевих нормативів (кількість учнів, типові штати бюджетних установ, норми харчування тощо), не береться Мінфіном до уваги на підставі того, що це не є фінансово-бюджетною категорією.

І якщо міста обласного значення ще якось можуть відстояти свої інтереси на численних і тривалих захистах своїх бюджетів в облдержадміністраціях, то для маленьких міст, селищ і сіл будь-який лист із Мінфіну є обов'язковим для виконання. В умовах, коли лише 692 із майже 12 тис. місцевих бюджетів мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, абсолютній більшості органів місцевого самоврядування дуже важко отримати своєчасну і повну інформацію (яка проходить багато проміжних ланок) і відстояти свої інтереси.

Зрозуміло, що в такій ситуації норми статті 38 Бюджетного кодексу України щодо подання до проекту держбюджету детальних розрахунків та аналітичних даних з обґрунтуванням особливостей визначення показників місцевих бюджетів і міжбюджетних взаємовідносин не виконуються повною мірою із року в рік. До цього додається закритість розрахунків податкової спроможності територій і механізмів затвердження планових показників за податками і зборами в розрізі всіх муніципалітетів.

Крім того, відсутній вільний доступ до детальних розрахунків розмірів фінансових нормативів бюджетної забезпеченості за видами місцевих бюджетів, за галузями бюджетної сфери та в розрізі контингенту (на одного учня загальноосвітньої школи, вихованця школи естетичного виховання тощо). До фінансового нормативу бюджетної забезпеченості не додається розшифровка переліку соціальних програм, які враховувалися при розрахунку нормативу, та перелік усіх нормативно-правових актів, які визначають вартісні чи кількісні показники програм (типова штатна чисельність, мінімальна вартість харчування, витрати на медикаменти, гранична наповнюваність груп і класів тощо).

Проблема непрозорого формування показників місцевих бюджетів у діючій бюджетній системі посилюється відсутністю механізмів відповідної компенсації прорахунків при прогнозуванні доходів місцевих бюджетів і міжбюджетних трансфертів. Передусім ідеться про так званий інструмент середньострокових позик. Так, у 2009–2010 рр. органи місцевого самоврядування змушені були звертатися до територіальних підрозділів Державного казначейства України за отриманням середньострокових позик. Необхідність їх отримання була пов'язана з об'єктивними чинниками — місцеві бюджети (як і вся бюджетна система України) стали заручниками негативних наслідків фінансово-економічної кризи, в результаті якої з четвертого кварталу 2008 р. значно знизилися темпи соціально-економічного розвитку країни.

Унаслідок зниження обсягів виробництва промислової продукції значної частини підприємств у населених пунктах, зменшення обсягів житлового і нежитлового будівництва, зниження ділової активності у зв'язаних галузях скоротилися кількість зайнятих і тривалість робочого тижня на багатьох підприємствах реального сектора економіки. Всі зазначені явища призвели до скорочення фонду оплати праці і, відповідно, зниження надходжень податку на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення дохідної частини загального фонду місцевих бюджетів без урахування трансфертів.

Однак цих чинників не врахували при плануванні показників доходів місцевих бюджетів, які, в свою чергу, враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. У результаті фактичні надходження місцевих бюджетів у 2009–2010 рр. були меншими за спрогнозовані Міністерством фінансів і доведені для виконання. Фактично органи місцевого самоврядування були змушені з метою виправлення прорахунків у плануванні дохідної бази місцевих бюджетів отримувати ці позики для забезпечення бюджетної сфери фінансовими ресурсами.

Зазначені позики органам місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства надавалися на умовах повернення. На сьогодні борг місцевих бюджетів за позиками минулих років становить 4,7 млрд грн. Але тут виникає логічне запитання: чому сьогодні за чужі прорахунки в плануванні змушені платити муніципалітети?

Для запобігання таким випадкам у майбутньому слушним є прийняття парламентом законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму планування Міністерством фінансів України доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів) (№2620а від 19 липня 2013 р.), яким пропонується списати борги муніципалітетів, вилучити взагалі поняття "середньострокова позика" і передбачити надання з державного бюджету додаткової дотації на суму невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку.

На невідповідності бюджетного планування реаліям неодноразово наголошувалося представниками місцевого самоврядування, однак підходи не змінюються. Зокрема, нинішні формульні розрахунки не враховують у повному обсязі: а) особливостей соціально-економічного розвитку окремих регіонів; б) одноразових надходжень доходів до місцевих бюджетів; в) скорочення кількості працюючих у секторах економіки; г) наявної мережі бюджетних установ тощо. Значною вадою бюджетного планування є відсутність кореляції між розрахунками Мінфіну по дохідній базі місцевих бюджетів і Міндоходів щодо наявної податкової бази та очікуваного її виконання. Простими словами: кожне міністерство працює за окремим планом по доходах територій, які між собою часто не узгоджуються.

Підтвердженням цього є те, що торік (як свідчить звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік") із 692 місцевих бюджетів не виконали плану Мінфіну 283 бюджети 
на суму 1976,0 млн грн., з яких м. Київ — на 233,4 млн. Заплановані обсяги вилучення з місцевих бюджетів не було виконано також у повному обсязі. З великою долею ймовірності можна спрогнозувати, що і в 2013–2014 рр. не вдасться виконати планів щодо вилучення з місцевих бюджетів (1,6 млрд грн заплановано на 2013 р., тобто порівняно з 2012-м зростання на 45%, і 4 млрд грн заплановано на 2014 р., зростання на 40%). Обсяги вилучення є нереальними, бо темпи збільшення доходів (насамперед за податком на доходи фізичних осіб — основним податком у місцевих бюджетах) не демонструють такого зростання. Крім того, фонд оплати праці теж суттєво не зростає.

Нинішній рік показує, що по більшості місцевих бюджетів іде невиконання запланованих Мінфіном показників щодо закріплених доходів, а саме з цих надходжень здійснюється вилучення. Було проаналізовано стан виконання за перше півріччя 2013-го закріплених доходів місцевих бюджетів у 13 містах — обласних центрах, подібних за базовими показниками (див. рис.). У середньому виконання закріплених доходів місцевих бюджетів у цих містах за зазначений період становило лише 43%.

Такий рівень виконання дохідної частини місцевих бюджетів за закріпленими доходами в 2012–2013 рр. свідчить, що доведений Міністерством фінансів України обсяг доходів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, є завищеним. Для прикладу, в країнах ЄС у бюджетному законодавстві закріплено норми про те, що прогнозований на центральному рівні показник зростання доходів місцевих бюджетів не може перевищувати 70–80% від зростання ВВП країни. Такі норми допомагають уникнути суб'єктивізму під час планування показників місцевих бюджетів.

Існуюча методика розрахунку доходів місцевих бюджетів не є оптимальною і не створює нормальних умов для розвитку територій. Закріплені доходи розраховуються на базі індексу відносної податкоспроможності, який залежить від фактичного обсягу доходів і переглядається щороку, що не зацікавлює органи місцевого самоврядування у їх нарощуванні, оскільки збільшення надходжень автоматично збільшує вилучення і зменшує дотацію.

Крім того, органи місцевого самоврядування не мають реального впливу на базу оподаткування, ставки, правила адміністрування, які визначаються на центральному рівні. На сьогодні насправді існує значний резерв збільшення надходжень до місцевих бюджетів, який пов'язаний із детінізацією економіки, легалізацією заробітної плати. Проте реальні повноваження в органів місцевого самоврядування щодо застосування дієвих заходів до суб'єктів господарювання, які виплачують заробітну плату нижче від мінімальної та ухиляються від сплати податків, відсутні.

Окремо треба звернути увагу на такі вади у плануванні, як відсутність належного фінансування державних цільових програм. Відповідні доручення вищих посадових осіб держави щодо здійснення оптимізації державних цільових програм, виокремлення найбільш пріоритетних і забезпечення їх безумовного фінансування до цього часу профільними міністерствами не виконані. Більшість із цих програм містять положення про співфінансування з місцевих бюджетів. Про яке адекватне планування можна говорити, коли рік у рік у Держбюджеті не передбачається коштів на реалізацію, наприклад, Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011–2015 рр. 
(постанова КМУ від 29 листопада 2010 р. №1090). Водночас органи місцевого самоврядування повинні запланувати конкретні обсяги фінансування за цими програмами в своїх місцевих бюджетах.

Найбільшою ж проблемою бюджетного планування є недосконалість механізму розрахунку видатків на виконання делегованих місцевому самоврядуванню повноважень. Загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що обчислюються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначається без повного врахування державних соціальних стандартів і нормативів, які мають бути розроблені окремо по кожній галузі бюджетної сфери та зважаючи на  специфіку кожної групи адміністративно-територіальних одиниць. Нормативи фінансової забезпеченості, що застосовуються в процесі обрахунку міжбюджетних трансфертів, не узгоджені із галузевими нормативами і вимогами. При цьому саме галузеві міністерства диктують сьогодні норми діяльності бюджетних установ, багато з яких є застарілими, не відповідають демографічній ситуації в країні, орієнтовані не на споживача послуги, а на утримання установи.

Згідно з презентованими торік розрахунками самого ж Мінфіну, за рахунок унормування механізму розрахунку видатків на основі соціальних стандартів і нормативів у натуральному та вартісному вигляді по кожному із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень, що корелюються з галузевими стандартами надання суспільних послуг та оновленими фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, вдасться щороку забезпечувати економію бюджетних коштів в обсязі близько 10 млрд грн, у тому числі в галузі освіти — 5,8 млрд; охорони здоров'я — 4 млрд; культури та мистецтва — 0,2 млрд грн.

Для об'єктивності необхідно зазначити, що Мінфін активно працює в цьому напрямі, але, на жаль, поки що подолати опір галузевих міністерств не вдалося. Досі залишаються нереалізованими норми пункту десятого прикінцевих і перехідних положень Бюджетного кодексу щодо проведення інвентаризації всіх нормативно-правових актів, які регламентують застосування галузевих нормативів при здійсненні видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема щодо мережі бюджетних установ, педагогічного навантаження, нормативів витрат бюджетних установ, та встановлення мінімального та максимального значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів (термін виконання яких сплив 1 липня 2013 р.).

Таким чином, резерви для поліпшення якості бюджетного забезпечення територіальних громад перебувають у площині бюджетного планування. Наразі не має потреби вигадувати механізми для розв'язання перелічених вище проблем, оскільки більшість із них уже закріплено в Програмі економічних реформ президента України. Залишається лише реалізувати їх на практиці.

Бюджету Львівщини бракує 125 млн. грн. Які критерії відбору фінансування? Дивіться відео!

Заплановані обласні програми будуть недофінансовані , оскільки через необгрунтований план надходжень, бракує 125 млн.грн., 

Виникає питання за яким критерієм будуть вибрані ті які будуть і ті які не будуть фінансуватись? 

І чи буде до цього процесу залучена громадськість?

Запрошуємо Вас на круглий стіл «Незалежний 

громадський моніторинг Бюджету Львівщини 2013: 

проблеми та перспективи».

Деталі: http://lvivbudget.blogspot.com/2013/11/3-2013.html

Запрошуємо 3 грудня 2013 року на круглий стіл (м.Львів): "Незалежний громадський моніторинг Бюджету Львівщини"

3 грудня 2013 (вівторок) у м. Львові в рамках проекту «Громадський моніторинг місцевих бюджетів Львівської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», відбудеться круглий-стіл на  тему: 

«Незалежний громадський моніторинг 

Бюджету Львівщини 2013: проблеми та перспективи».

Для участі у круглому столі запрошуються представники громадських організацій та експерти з питань формування та виконання місцевих бюджетів з провідних вищих навчальних закладів та наукових інституцій Львівського області.

Час проведення круглого столу – з 11.00 до 15.00.

Місце проведення: м. Львів, центральна частина, (детальніша адреса буде повідомлена зареєстрованим учасникам).

Заповнити реєстраційну форма можна тут: http://goo.gl/Zodlrv

На круглому столі  будуть заслухані доповіді експертів  щодо основних  проблем та недоліків формування доходів бюджетів міст Львівщини, оцінювання ефективності і результативності використання їх фінансового ресурсу,  обговорено з учасниками питання забезпечення прозорості бюджетного процесу на місцевому та регіональному рівнях, активізації залучення громадськості до моніторингу формування і виконання місцевих бюджетів, можливостей поширення в Україні європейського досвіду громадського бюджетування.

Головною метою круглого столу є проведення громадського обговорення та формування пакету пропозицій органам управління місцевого та регіонального рівня щодо актуальних проблем формування, виконання та звітування у сфері бюджетного процесу міст Львівщини, застосування програмно-цільового методу бюджетування та усунення його недоліків, а також налагодження взаємодії між органами влади, місцевого самоврядування та територіальними громадами задля підвищення ефективності управління фінансовим ресурсом.